скажу аноніму: нехай також візьме той довідник "Як склепати романчик" і напише щось своє, а ми тоді і подивимось на його живі образи та свіжі думки. Вперед, клепай! А потім вже буде тут щось базікати...
я остаточно впевнилася у цьому житті у тому факті, що різко негативні коментарі, що собою являють бруд, спрямований проти автора чи його твору, коментарі, що містять ненормативну лексику чи лайку, апріорі є 1) затаєною заздрістю авторові через неспроможність створити щось подібне, як би банально це не звучало; 2)властивістю людини із сензетивною та нестійкою психікою, яка таким чином самостверджується, привертає на себе увагу, розв'язує діалог.
Критика, чи то пак полеміка, має бути спокійною, послідовною.
Гадаю, освічені люди пам'ятають, що казав Гайдеггер про критику: "Критика насамперед є ствердженням ВЛАСНОЇ позиції", а Ви ж не хочете презентувати власну позицію як неврівноважену та непродуману?..
(звертання до агресивно налаштованих)
Обожнюю фільми Джармуша. Це мій найулюбленіший режисер, дивилася всі його фільми. Дякую за інформацію, обов"язково знайду Межі контролю і подивлюсь.
Довожу до сведения для "особо одаренных". Оксана киевлянка. Выросла на Отрадном. Жил с ней в одной хрущевке, иглали детьми в одной песочнице. Защищалась по етике и эстетике, а не по научному комунизму. Так что не трынди по ежели не знаешь.
аааа, я не зрозуміла, про яку книгу йдеться) подумала, що за серіалом "Собор на крові" вийшла якась книга, про яку й запитується))
а "Музей покинутих секретів", нмд, варто читати у вигляді "живої" книги, а не електронної) вона пахуча і красива
але читати варто, це стопроцент!
Скачав тут:
http://torrents.net.ua/forum/v iewtopic.php?p=1776410
Про книгу:
Музей покинутих секретів
Новий роман Оксани Забужко, над яким письменниця працювала багато років, перші критики вже встигли назвати шедевром, а авторку порівняти з Достоєвським і Томасом Манном. Це – сучасний епос сучасної України: родинна сага трьох поколінь, події якої охоплюють період від 1940-х років до весни 2004-го. Велика література і жорстока правда — про владу минулого над майбутнім, про кохання і смерть, про споконвічну війну людини за право бути собою.
а можеш написати, звідки скачав. бо от люди - нагорі тут, наприклад, - питаються)
про книжку не знаю нічого
усіх з Днем незалежності! незалежності всім
Вже скачав фільм. Взагалі думав книжку почитати. Немає в електронному вигляді?
так, напевне, через усі Чорногори - класика, тільки так далеко мене ще не бувало)) на жаль
хо, то значить, ми відчайдухи
наступного літа обов"язково треба зайнятися освоюванням класики :)
Хороша, щоправда, дещо перенавантажена синтаксично замальовка.
Що стосується маршрутів на Говерлу, то як не згадати про класику: вихід на хребет з Дземброні і перехід через всю Чорногору - попри Піп Іван, Бребенескул, Несамовите і т. ін. А з Закарпатського боку на Говерлу хіба відчайдухи виходять...
:)
мені трапився словник гуцульських діалектизмів - не могла стриматися))
Якби там мене не було і я всього наживо не бачила, то в термінах запуталася б ))) Професія накладає відбиток...
скинути не вийде - там три диски.
можу записати їх і залишити, наприклад, у книгарні Смолоскип, а ти прийдеш і забереш?
що значить - скинути "Музей покинутих секретів"?
"Музей покинутих секретів" можеш скинути?
count-graf (a) mail.ru
Менi запиши!!! Або скинь.
Для тих, хто не має власного автотранспорту або надає перевагу поїздкам в організованих групах - http://www.ornament.kiev.ua/to urs/210/1/
Погоджуюсь, пристрасть у коханні має бути)) Просто чомусь у літературі мені більше подобається коли в любовних історіях на першому місці стоїть саме духовна складова. Наприклад ідеалом кохання у художній літературі для мене є любов героїв повісті "Дике полювання короля Стаха" білоруського письменника Володимира Короткевича. Не повірите, але там немає не те що описів сексу, ба навіть здається звичайних любощів між героями. Але духовна складова розкрита настільки сильно, що як на мене описи пристрасних сцен могли би навіть зашкодити й твір би вже сприймався по-іншому. Й чесно кажучи дуже би хотілося щоби побільше дівчат в образі Надзєї Яноускої впізнавали себе, але цього звісно не буде, бо в житті такі люди зустрічаються вкрай рідко. А от легковажні і несерйозні дівчата на зразок Ярослави на жаль зустрічаються в житті частіше. Тому й не дивно, що в подібних персонажах багато жінок впізнають себе. Комусь такі можуть і подобатися, що теж не виглядає дивним.
Дякую! Мої побажання навзаєм))
Дякую за відповідь!
А мені чомусь здається, що чоловіки критикують Ярославу не через те що "такі святі і кохають все життя одну жінку". В принципі назвати легковажними та несерйозними так само можна і коханців Ярослави, адже всі вони були одруженими, а отже тишком-нишком зраджували свою дружину. Однак на відміну від Ярослави вони виглядають досить епізодичними персонажами, тому й не приковують до себе сильної уваги. Ярослава ж по-суті проходить через увесь роман, тому й запам"ятовується більше, через що й приймає на себе усю критику з боку чоловіків)) Звісно, це нормально, що дівчина шукає свою половинку, помиляється, страждає. Але оскільки вона гуляє виключно з одруженими чоловіками - поступово починає сприйматися не з найкращого боку. Принаймі в мене. Звісно я не заперечуватиму, що кохання між 17-річною дівчиною та 50-річним чоловіком інколи й буває. Однак, гадаю й Ви не заперечуватимете, що такі стосунки і почуття - явище не таке вже поширене. Бо що може бути спільного у вчорашньої школярки й ще власне кажучи дитини з вже підстаркуватим та одруженим чоловіком? Майже впевнений, що абсолютна більшість дівчат такого віку навіть подумки не припускають подібних стосунків. Тобто це скоріше все ж є винятком.
Загалом я здогадувався щодо ідеї показу міцного зв"язку між родами під час опису лесбійської сцени. Інша справа, що цей зв"язок можна було показати якось по-іншому. Але якщо роман задумувався як провакація - тоді питань нема.
Ніколи не читала нічого подібного.Роман вражає своєю ситістю. Його не можна віднести до феміністичних міркувать, це радже опис життєвих негараздів та подій, які переживає кожна жінка сучасності.
Можливо хтось знає хто жив в цій садибі.Або де можна дізнатись про це? Мене цікавить будь-яка інформація.
Любимое место детства....
Взагалі- це млин ,здається 1908 року.
стопроцент))
Що не кажiть,люди добрi,Золотоноша себе пiарить не тiльки словом а й усIма органами поет иного тiда. Подивiться на оголену поетесу-срам I cтид на всю Банкову. А ще вона заявляе,що война доктор наук-збреше i не моргне.Таки мав рацiю той поет,що присвятив Золотоношi такого вiршика : Хтось купить шубку,хтось дублянку,
Кого роз кручу на пляшку зранку.
А може буси,чи колечко,
Я сексуальна поетеска.