Класний фільм!

Дякую Вам, Любодане, за такий детальний відгук на мою "Етимологію"! Відверто кажучи, багато в чому з Вами погоджуюся - з приводу моїх героїв. Я писала цей роман 3 роки тому, це був мій перший великий прозовий твір, тоді мені хотілося зробити з нього якусь провокацію. Тепер дивлюся на все трохи інакше. Можливо, час, справді, робить людей мудрішими.
Дивно, але майже всі читачі-чоловіки кажуть про Ярославу те саме, що й Ви - мовляв, надто легковажна дівчина, часто змінює чоловіків, несерйозна в коханні... Аж скаладається враження, ніби чоловіки - такі святі і кохають все життя одну жінку. Звісно ж, я не захищаю і не виправдовую свою героїню, але цікаво те, що відгуки читачів-жінок зовсім протилежні,більшість із них змогли упізнати в Ярославі самих себе... Власне, цей образ - зібраний, створений на основі кількарічних спостережень за різними жінками та чоловіками (як і решта героїв). Є, звісно, й трохи особистого. Жінка шукає саму себе, пізнає власну природу, робить помилки, розплачується за ці помилки, страждає, робить якісь висновки - хіба це не життя?..
Далі. У 50-річного чоловіка можна закохатися. В цьому Вас запевняю - з власного досвіду. У мене з моїм чоловіком досить велика різниця у віці, але я в нього, справді, закохана і почуваюся з ним щасливою. І поки що ніхто не назвав нашу сім"ю збоченням.
Щодо "лесбійської" сцени, можливо, Ви не зрозуміли, для чого я її залишила в романі. Тут не йдеться про "голу фізику" чи якусь еротику, як Вам здалося, а лише - про міцний кармічний зв"язок між двома родами.

як звязатися з Дмитром Антонюком?

Я памтяаю своє рідне село де я лопатою черпав гівно

Бачу роман не залишив людей байдужим. Хтось критикує, хтось робить схвальні відгуки. Спробую і я написати свої враження, позаяк кілька днів тому прочитав "Етимологію крові". Загалом роман залишив неоднозначні враження.Серед тих моментів, які сподобались відзначу легку, красиву літературну мову авторки. У романі немає якихось постмодерністських "випендрьошів", авторка не зловживає суржиком, сленгом та матюками, як це часто роблять в своїх творах сучасні письменники. За це їй честь і хвала! Також роман пробуджує в читачів інтерес до свого родоводу. Сам давно цікавлюсь своїм родовом, тож піднята тема є для мене цікавою і близькою.
Тепер з приводу тих моментів, які не справили позитивного враження.На мою думку в романі відсутні по-справжньому цікаві і нестандартні герої. На жаль жоден герой роману мені не сподобався. В тому числі й головна героїня Ярослава, що протягом усього твору змінює кавалерів як перчатки і при цьому гуляє переважно з одруженими та набагато старшими чоловіками. Не знаю, як іншим, а мені читати про сексуальні стосунки 17-річної дівчини і 50-річного одруженого мужика якось незвично і неприємно. Не буду називати це збоченням, але виглядає це якось дивно, неприродньо й непривабливо. З одного боку в романі велику увагу надається темі кохання, а з іншого в творі за великим рахунком немає жодної романтичної лінії кохання, де б воно виглядало дійсно справжнім та високим. Складається враження, що герої твору більше насолоджуються фізичною складовою кохання, в той час як духовно складова кохання в любовних історіях розкрита слабо. Принаймі я її особливо не помітив. Інколи авторка зловживає еротичними описами. Ну ще нічого якщо йдеся про чоловіка і жінку. А от епізод в якому описується як Ликера ласкає інтимні органи своєї пачериці Гані, а та стогне від задоволення – нагадує типові еротичні оповідоння на тему лесбійства, яких достатньо на відповідних сайтах. Це вже виглядає ну зовсім непривабливо.

Лілі Коул таки гратиме Алісу, але в Менсона, у "Фантасмагорії: Видіння Льюіса Керола". Але коли він вийде, я не знайшла)

от! якби Депп повністю зіграв Тоні – нмд, було б краще) він "з нічого" образ може зліпити.

карти Таро мене завжди бентежили як символи, які можна тлумачити. тому й про символізм – радше через "Повішеного". Хоча вседно якось не до кінця його розгадала. а будди і всяке там, мабуть-таки, для красивостей. "штукенції".
Десятерика прочитала – хороша рецензія.
то тобі фільм не сподобався?

а мо, Гільм тих символів напхав для краси?:) бо я вийшла з кіна з враженням: бліііін, шото в мене культурний шар геть тонкий, Маринка про символізм писала, а я ніфіга не відловила%) перечитала, що саме ти згадуєш, то бачу: це я теж помітила, але воно там якось не в тему.

скоріше, з Десятериком погоджуюсь щодо цього фільма)

пінка ножна – клас)) візьму на обзроєння

треба брати з них приклад :)

чомусь українці соромляться всього українського і використовують запозичені, часом недолугі в нашій мові слова

а от полякам не соромно футбол називати "пінка ножна" і майже не використовувати інтернаціоналізмів

як виявилося, в укр. прокаті кіно називається "імаджинаріум".